Головна
Меню сайту
Новини України
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Головна » 2018 » Січень » 29 » Подорож до Коломиї
16:29
Подорож до Коломиї

          На підставі листа голови Коломийського МРТ «Просвіта» імені Тараса Шевченка, з метою зміцнення інтеграційних зв’язків у межах держави, ознайомлення учнів Донецької області з родинними звичаями, особливостями проведення свят у Західній Україні, виховання громадянської свідомості, патріотизму, поваги до народних звичаїв  Івано – Франківській області 20 учнів Костянтинівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №1  Костянтинівської міської ради Донецької області були направлені до Коломиї.   

         …Діти були в захваті від такої подорожі. Більше 1000 км залізницею через всю країну, ще й з такими цікавими провідниками! Щодня неочікувані екскурсії і цікаві нові враження.

           Найбільше захоплювала можливість відвідати Буковель.  Дорога йшла між гір, вздовж річок, гладких валунів і височенних смерек. Гірські схили зустріли дітей снігом. За день учні побачили всі цікавинки  Буковельських схилів: канатні дороги і підйомники, рукотворні гірські озера і яскраво прикрашені різдвяні ялинки біля численних готелів.  Піднявшись угору на підйомнику, діти були в захваті від краєвидів, фотографували гірські вершини, захоплюючись красою засніжених Карпат.

              Зранку 6 січня групу учнів зустрічала Коломия. Місто приємно вразило чистотою вулиць, особливою архітектурою, кількістю історичних і пам’ятних місць, музеями, пам’ятниками, церквами і тим , як гармонійно все це доповнює одне одного. Василь Петрович Глаголюк цікаво і докладно  розповідав історію міста, знайомив прямо на вулицях з людьми, які  створювали історію і є живими легендами Коломиї. Діти відвідали Музей Гуцульщини і Покуття. Це була унікальна можливість доторкнутися до історичної спадщини Прикарпаття, ознайомитись з побутом, ремеслами, місцевим національним одягом, знаряддями праці, музичними інструментами й унікальними виробами з дерева та шкіри, які роблять місцеві майстри.

           Справжньою перлиною Коломиї , звичайно, є Музей Писанки. Колоритні форми і яскравий декор будівлі зацікавлює відвідувачів, а в стінах музею потрапляєш у справжню казку. Учні дізналися про унікальні  умови зберігання писанок, побачили розмаїття орнаментів і кольорів писанкових розписів. Діти запитували гіда, які існують технології розпису, дізнались про натуральні барвники і особливі інструменти для писанкарства. Кількість виставкових експонатів дуже велика і осягнути всі цікавинки за одне відвідування складно, та найбільше запам’ятались  писанковий килим,  вишиті стрічками та інкрустовані соломкою писанки,  писанки  – дряпанки і великі ажурні писанки сучасних майстрів.

             Приємно дивувала Коломия не зимовою зеленню парків і скверів, в одному з яких група дітей відвідала пам’ятник великому Каменяру. Діти вклонилися митцю, згадали найвідоміші твори Івана Франка, зробили фото.

           По обіді школярів чекало найзагадковіше – дітей запросили в гості сім´ї з різних сіл Коломийщини на Різдвяні свята. Було всім цікаво, в яку сім´ю їх приймуть, як зустрінуть хлопчиків і дівчаток «нові» родини, які звичаї і обряди діти зможуть побачити у Святвечір.

           Учнів приймали сім´ї Миколи і Лідії Андрійчук та Андрія Кузьміна з села Саджівка, у селі Княждвір - Роман Футулуйчук та Василь Футульчук, у селі Раківчик  - сім´ я  Миколи Яськів, а в Коломиї радо приймали гостей у родинах Христофорових та Глаголюк.

           У кожній родині приймали з теплими обіймами, з цікавими розповідями і місцевими колоритними обрядами святкування Різдва. Діти побачили, як прикрашають дідух, які страви готує господиня, побачили, з якою любов’ю сім´я одягається в вишиванки і зустрічає свято за родинним столом. Скільки розповідей було потім: про мелодійні і затяжні колядки, про старі книжкові збірники колядок , якими ще користуються місцеві господарі, про звичай відвідувати батьків та про смачну кутю зі смаком меду! Ці незабутні враження діти привезли з сімей , в яких ще вчора незнайомі «чужі тьоті і дяді» наступного дня були вже «мої нові тато і мама».  До речі, навіть після повернення додому, деякі діти продовжують спілкуватися з новою сім´єю, телефонують, висилають фото.

           Емоції переповнювали, коли зібравшись разом ввечері, діти вирішили, що не можна прожити майже тиждень в селі і не залишити про себе спогадів. Тому ввечері вся група учнів пройшла по  Печеніжину з «Ой, радуйся земле» , не аби як спантеличивши господарів будинків. На ранок в селі це була значна новина, яку передавали в Інтернетіі у вигляді відеозаписів і фото  один одному.

            Зацікавили учнів і експонати місцевого Музею Довбуша , які зібрані  місцевими істориками, культурними діячами і односельцями. Звичайно, школярі  знають про історію народного месника з уроків історії та літератури, але доторкнутися до речей, пов’язаних з його життям, побачити предмети побуту, одяг, знаряддя важкої праці того періоду – такі враження незабутні. Велика подяка робітникам музею і гіду, яка відповідала на всі питання, демонструвала і пояснювала, як застосовували і використовували всі ці приладдя для побуту і праці.

          Теплі спогади залишила і Печеніжинська музична школа. Учителі й учні підготували нашим дітям дійсно «теплий» святковий прийом з цукерками і печивом, з музиками і вишиванками, з колядками і цікавими історіями. Це було зворушливо і приємно. Діти були в захваті від співів,  запальної музики і від великих старовинних цимбал, на яких декому навіть вдалось пограти.

          Окремо з найтеплішими словами подяки вся наша група звертається до Злученого Українського Американського Допомогового комітету та філіалу Злученого Українського Американського Допомогового комітету, які профінансували поїздку учнів школи до Івано-Франківської області. Уклін і подяка Вам за Вашу працю і турботу про нас.

         На останок подорожі група учнів відвідала осередок «Просвіти» у Івано – Франківську. Місто Франка зустріло похмурою погодою , зливою і теплими усмішками. Пан Михайло зі студентами привітали групу школярів у місцевому музеї Тараса Шевченка. Зустрічали нас просвітяни з гостинцями, книжковими подарунками і колядками. Також діти мали унікальну можливість побачити виступи групи етноколядників, послухати троїсті музики і, навіть почути, як звучать трембіти. Запальні гуцули в справжньому національному вбранні заворожували своєю самобутністю зі сцени , а опинившись поруч з дітьми були цікавими і приємними співрозмовниками.

            З цієї надзвичайної подорожі учні привезли багато вражень , побачили, як приємно і легко налагодити контакти, запросто спілкуватися українською, знаходити нових друзів, які живуть за тисячі кілометрів на іншому боці країни. Зі словами подяки  за можливість отримати  такі незабутні враження звертається вся група до товариства «Просвіта», особисто до пана Василя Глаголюка та пані Марії Олійник.

                Висловлюємо слова щирої подяки і низький уклін всім, хто був причетний до організації нашої подорожі.

Звуки Карпатських  трембіт

Мій заворожують слух:

«Я Вас побачить приїхав,

Схили гірських перелук .»

          Зойки і тупіт , і гам ,

          Скрипки пронизливий спів ,

          Піснь старовинних цимбал,

          Гомін людських голосів…

Все це наповнює мій

За мить оновлений світ.

Рідними стали й мені

Звуки Карпатських трембіт.

          Радо і щиро мене

          Вранці стрічав Буковель.

          Від посивілих вершин

          До вкритих каменем скель.

Поміж гладких валунів

Гулко шумів водоспад.

Чаєм і медом гірським

Пахло з Яремчиних  хат.

          Сіно тут кла΄дуть під стіл,

         Стрічкой прикрасять діду΄х .

         Благословляє дітей і оселю

         Батько на Коляду.

Поміж горами бринить

Настрій святковий і спів.

То всіх Різдво веселить,

Ллється Колядний напів.

         Хай розквіта серед гір

         Вільного Довбуша край

         Тут в кожнім камені Він,

         Плаче по ньом водограй.

Солодко пахне кутя,

Юшка, пампушки, узвар.

Щиро стрічає гостей

На свята сам господа΄р.

         Майже у кожнім дворі

         Дітям кричать: «Колядуй !»

         Свято прийшло в кожен дім,

         Значить, і ти не пасуй!

Люди стрічають зорю,

Славлять появу Христа.

Тихо молитву ведуть:

Божа  прийшла благодать!

         І ми славі΄мо на весь

         Вранці оновлений Світ

         Щирість Карпатських сердець

         Й голос Карпатських трембіт.

 

 

Пологі вершини,

Похилі смереки.

За пагорбом пагорб :

Сягають далеко

Прадавні Карпати.

          Лиш сонечко сяє

          На сивії гори.

          За пагорбом пагорб :

          Сягають далеко

          До самого моря.

Отруйнії тиси,

Пахучі ялини.

За пагорбом пагорб :

Сягають далеко

Ліси й полонини.

           Стоять посивілі

           Старенькії  хати.

           За пагорбом пагорб :

           Сягають далеко

           Їх села строкаті.

Троїсті музики

На скрипочках грають.

За пагорбом пагорб:

Цамбали співають

І плачуть трембіти.

         Всі фарби ввібрали

         В свої візерунки.

         За пагорбом пагорб:

         На всіх вишиванках

         Тут різні малюнки.

І писанки пишуть Вони на Великдень

У кожній оселі.

За пагорбом пагорб:

Як писанки сяють

Карпатськії села.

          Оспіваних в піснях, у книгах

          І давніх легендах.

          За пагорбом пагорб:

          Народ пам’ятає

          Героїв славетних.

 

Переглядів: 76 | Додав: zosh-1 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Имя *:
Email:
Код *:
Форма входу
Друзі сайту



Календар
«  Січень 2018  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031
Пошук
Погода